- розпукати
- —————————————————————————————розпука́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпукати — а/є і розпу/кувати, ує, недок., розпу/кнути, не, док., розм. Те саме, що розпукатися 1). •• Се/рце розпука/є з являється великий душевний біль, гнітить страждання … Український тлумачний словник
розпукання — я, с., розм. Дія за знач. розпукати. Розпукання бруньок … Український тлумачний словник
розпукнути — див. розпукати … Український тлумачний словник
розпукувати — див. розпукати … Український тлумачний словник
розпускатися — 1) = розпуститися (про рослини розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт розкриватися), розпукати(ся), розпукувати(ся), розпукатися, розпукнутися, розпукнути; розбруньковувати(ся), розбрунькуватися, розбрунькуватися,… … Словник синонімів української мови